«Я написала «Дон Жуана»! Отого-таки самого, «всесвітнього і світового», не давши йому навіть ніякого псевдоніма. Правда, драма (знов-таки драма!) зветься «Камінний господар», бо ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки Донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном,  «лицарем волі».

    Не знаю, звісно, як воно в мене вийшло, добре чи зле, але скажу Вам, що в сій темі є щось диявольське, містичне, недарма вона от уже хутко 300 літ мучить собою людей. Кажу  «мучить», бо писано на неї багато, а доброго написано мало, може, на те її і видумав «ворог роду людського», щоб розбивались об неї найщиріші натхнення і найглибші думки...

    Так чи інакше, але от уже і в нашій літературі є  «Дон Жуан» власний, не перекладений, оригінальний тим, що його написала жінка (се, здається, вперше трапилось сій темі). Ви бачите, я почала  «ганятись» за ефектами – чи не є се ознака упадку? Ох, я й так починаю боятись за себе, щось дуже вже я розписалась остатнього часу! І все так якось шалено, з безсонням, з маніакальним станом душі, до вичерпання думки, до виснаження сили фізичної. Хоча, признаюсь Вам по правді, почуття упадку у мене ще нема».

(ЛЕСЯ УКРАИНКА. Из письма Агатангелу Крымскому от 24 мая (6 июня) 1912 года)

      В январе 1939 года герои и идеи этой философско-поэтической драмы Леси Украинки впервые вышли на сцену КГРДТ. Спектакль стал свидетельством творческой зрелости театра и определил его будущее имя: в апреле 1941 года Киевская русская драма стала называться Театром имени Леси Украинки.
   Пытаясь постичь и донести до зрителей глубину авторского замысла, художественный руководитель театра, К. П. Хохлов, трижды обращался к этому произведению (1939, 1946 и 1951 гг.)
   Продолжением сценической биографии «Каменного властелина» стали постановки 1971 года (режиссер Н. Соколов) и 2002 года («В плену страстей» в постановке М. Резниковича).
      Драма Леси Украинки «В пуще» (режиссер Н.Соколов) вошла в репертуар театра в 1957 году, а в 1979 году и сама Леся Украинка стала героиней спектакля (пьеса «Надеяться» Ю. Щербака, в постановке И.Молостовой) на сцене театра имени Леси Украинки.

Леся Украинка в нашем доме