Варпаховська Анна Леонідівна

Варпаховська Анна Леонідівна
Актриса драматичного театру і кіно

Звання:

заслужена артистка Російської Федерації (1987)

Нагороди:

орден Дружби (2010)

 

      «Думаю, мое предназначение в том, чтобы сказать со сцены что-то хорошее, пусть у людей поднимется настроение или они задумаются о чем-то важном».

А. Варпаховская. Из интервью А. Беленькому. – «Рабочая газета», 24.02.2012 г.

 

    «…Спектакли с участием Анны Варпаховской неизменно собирают аншлаги… Она виртуозно играет комедии, на которых зрители смеются и плачут. Каждая ее роль искрящийся бокал шампанского с горьким привкусом миндаля. Впрочем, как и вся ее жизнь, в которой всего с избытком – и горя, и любви, и слез, и счастья».

Е. Вавилова «Суета сует Анны Варпаховской». – «Еженедельник-2000», 26.12.2014 г.

Народилася:

11 червня 1949 року, м. Магадан (Росія)

Навчалася:

1971 г. – закінчила Вище театральне училище ім. Б.В.Шукіна, нині Театральний інститут ім. Бориса Щукіна при Державному Академічному театрі ім. Євгенія Вахтангова.

Робота в театрі:

1971- 1994 рр. – Театр ім. К. С. Станіславського (Москва), нині Московський академічний Музичний театр ім. К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка.

У 1994 році емігрувала до Канади (Монреаль), де спільно з режисером Г. Зіскіним створила російський театр ім. Леоніда Варпаховського, в якому працює і зараз.

2006-2007 рр. –  в якості режисера поставила вистави «Коктейль по-французьки» за п'єсою М.Камоллетті та «Серед білого дня» за п'єсою О. Островського «Вовки та вівці» у Магаданському музично-драматичному театрі.

2013-2017 рр. – співпрацювала з Київським театром «Актор».

З 2007 року і по теперішній час грає у виставах Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

Робота в кіно і на телебаченні:

«Ходіння по муках» (1974);
«Екіпаж» (1979);
«Суєта суєт» (1979);
«Брелок із секретом» (1981);
«Вітя Глушаков - друг апачів» (1983);
«Повний місяць», фільм-спектакль (1984);
«Новосілля у старому будинку», фільм-спектакль (1988);
«Савраска» (1989);
«Чорнобиль. Останнє попередження »(1991);
«Ідеальна пара» (2001);
«Вітряна жінка» (2014);
«Схід-Захід» (2016, 2018);
«Людина без серця» (2018) та ін.

Книга Я. Иваницкой: 
Анна Варпаховская. История семьи. – Х., 2019 г.
Анна Варпаховская возле портрета
свого отца Л. В. Варпаховского.
Афиша премьеры фильма «Без антракта», 
созданного к столетию со дня рождения
Л. В. Варпаховского. Москва 2008 г.
 ЛЮСИЛЬ
«Бабье лето» А.Менчелла. 2007 г.
5
ЛЮСИЛЬ (справа)
«Бабье лето» А.Менчелла. 2007 г.  
В сценезаняты: Л. Яремчук, Н. Кондратовская, В. Шестопалов.
ЛЮСИЛЬ
«Бабье лето» А.Менчелла. 2007 г.
МОСКАЛЁВА 
«Дядюшкин сон» Ф.Достоевского. 2008 г.
В. Зайцев – Князь Гаврила К.
МОСКАЛЁВА 
«Дядюшкин сон» Ф.Достоевского. 2008 г.
МОСКАЛЁВА (в центре)
«Дядюшкин сон» Ф.Достоевского. 2008 г.
 Сцена изспектакля.
Л. Яремчук – Зяблова (слева).
Перед премьерой
«Дядюшкин сон» Ф.Достоевского.
Торонто, Канада. 2008 г.
Афиша театра «Актер» спектакля
«Без вины виноватая (закулисная история)» 
по мотивам пьесы. Н. Коляды «Курица». 2015 г.
После премьеры спектакля
«Дядюшкин сон» Ф.Достоевского.
Монреаль, Канада. 2008 г.
СЮЗЕТТА
«Семейный ужин» М.Камолетти. 2009 г.  
Ю. Гребельник – Робер.
СЮЗЕТТА 
«Семейный ужин» М.Камолетти. 2009 г.  
Б. Вознюк – Бернар (слева),
Ю. Гребельник – Робер (справа).
СЮЗЕТТА
«Семейный ужин» М.Камолетти. 2009 г.  
Д. Бабаев – Бернар.

Посилання:

Коментарі:

Нема коментарів

Коментувати

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

protect
go_up