Добровольський Віктор Миколайович

Добровольський Віктор Миколайович

Звання:

народний артист СРСР (1960);

лауреат Національної премії  ім. Т. Г. Шевченка (1983).

Нагороди:

орден Леніна (1951);
орден Трудового Червоного Прапора (1966);
орден Кирила і Мефодія I ступеня (НРБ, 1969);
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та ін.

 

   

      «У всіх образах, створених Добровольським, будь то наш сучасник, горьковский Єгор Буличов або шекспірівський Макбет, владно звучить головна тема артиста – тема єдиного призначення людини – перетворити життя на засадах справедливості і красиы».

(А. Овруцька. Складна простота. – «Радянська культура». – 27 січня 1976 р.)

 

 

        «Дані Віктора Миколайовича – голос, темперамент, зріст, зовнішність – були блискучі. Він був рідкісним на театрі у повному розумінні слова соціальним героєм, переконливим і природним. Але крім усього цього, у Добровольського була душа, були біль і ніжність дитини, і це робило його обдарування рідкісним і незамінним для багатьох театральних проектів, потрібно було лише вміти «дістати» ці якості артиста, виявити їх і прикласти до п'єси ».

 

(М. Резнікович. Віктор Добровольський. З плеяди богатирів від театру. –

«Факти». 13 грудня 1997 р.)

 

 

Народився:

23 січня 1906, м. Одесса.

 

Помер:

28 липня 1984, м. Київ.

 

Навчався:

У 1928 році закінчив театральну студію при Одеському драматичному театрі.

 

Робота в театрі:

У 1922 році почав сценічну діяльність в Одеському народному театрі.

1923-1928 рр. – Одеський державний український драматичний театр;

1928-1933 рр. – Харківський державний Червонозаводський театр;

1933-1938 рр. – Донецький український драматичний театр;

1939-1963 рр. – Київський український драматичний театр ім. Франка (нині Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);

1965-1984 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки), зіграно 16 ролей.

Паралельно працював на радіо, брав участь у концертних програмах.

 

Робота в кіно:

«Тарас Шевченко» (1926);

«Петро Перший» (1936);

«Макар Нечай» (1940);

«Подвиг розвідника» (1947);

«У мирні дні» (1950);

«Украдене щастя», фільм-спектакль (1952);

«Триста років тому ...» (1956);

«Врятуйте наші душі» (1960);

«Гра без правил» (1965);

«Танкодром» (1981) та ін.

 ЛАРИОН
«97» Н.Кулиша. 1928 г.
 Одесский гос. укр. драм. театр.
ГЕНЕРАЛ
«Любовь Яровая» К.Тренёва. 1927 г.
Одесский гос. укр. драм. театр.
СУДЬЯ
«Свадьба Фигаро» П.-О.Бомарше. 1928 г.
Одесский гос. укр. драм. театр.
ПРОХОР  ХРАПОВ
«Васса Железнова» М.Горького. 1937 г.
Донецкий гос. укр. драм. театр.
МАКБЕТ
«Макбет» У Шекспира. 1933 г.
Харьковский гос. краснозаводской театр. 
Л. Гаккебуш – леди Макбет.
ГАЙ 
«Мой друг» Н.Погодина. 1933 г.
Харьковский гос. краснозаводской театр.
БЕНЕДИКТ 
«Много шума из ничего» У.Шекспира. 1941 г.
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко.
КОНДРАТ  ТОПОЛЯ
«Макар Дубрава» А.Корнейчука. 1947 г. 
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко. 
Н. Ужвий – Оксана Андреевна.
ЛОПАХИН 
«Вишневый сад» А.Чехова. 1947 г. 
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко.
КАРП  ВЕТРОВОЙ
«Калиновая роща» А.Корнейчука. 1950 г.
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко. 
П. Сергиенко – Батура.
ГЕНЕРАЛ  КРИВЕНКО 
«Победители» Б.Чирскова. 1947 г.
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко.
ЕГОР  БУЛЫЧОВ
«Егор Булычов и другие» М.Горького. 1952 г.
Киевский академический укр. драм.
театр им. И. Франко. 
Ю. Ткаченко – Шура.
БУСЛАЙ
к/ф «Сейм выходит из берегов». 1962 г.
БОГДАН  ХМЕЛЬНИЦКИЙ  
к/ф «300 лет тому…». 1956 г.
ПОЛКОВНИК  МАЛИНИН (слева) 
к/ф «Игра без правил». 1965 г.
М. Кузнецов – полковник Ларцев.

Коментарі:

Нема коментарів

Коментувати

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

protect
go_up