Звання:

народний артист України (2011);

лауреат премії «Київська пектораль» (2008).

 

   « Я не могу прожить и дня без театра».


К.Кашликов. Из интервью Ю.Нужиной. –

«Формула счастья Кирилла Кашликова», – «Стиль&ДОМ», № 2, 2005 г.

 

   «Очевидно, Кашликов Кирилл Григорьевич, актер и режиссер готов изложить свой взгляд на подмостках на многое из того, что волнует и мир, и его самого, на бесчувственность, например, – эту пандемию нашего времени, на беспредел, предательство, измену, на любовь – на то, что в человеческих отношениях порядочно и непорядочно, на власть…»


М. Резникович «В актере должно быть поровну энергии и света». –

«Киевские ведомости», 29 ноября, 2008 г.

 

   «Этот спокойный человек с задумчивым взглядом и искренней улыбкой умеет кардинально перевоплощаться. Это не артист одного амплуа. Он органичен как в комических, так и в драматических ролях. Серьезный в жизни, но темпераментный на сцене. Человек, который умеет слушать, и которого хочется слушать. Немногословен, но обстоятелен. Закрытый, но добрый. Неудивительно, что некоторые зрители ходят на спектакли с его участием несчетное количество раз, всегда как в первый, потому что если актер – яркий, то каждый раз спектакль открывается по новому».


А. Бурнейка. «Кирилл Кашликов». 2014 г.

 

Народився:

11 травня 1969року, м. Новосибірськ, Росія.

 

Навчався:

закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенко- Карого

у 1993 р. за фахом - акторське мистецтво;

у 2004 р. за фахом – театротрознавець, організатор театральної справи.

 

Робота в театрі:

з 1994 року в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.

 

Робота в кіно і на телебаченні:

«Школа скандалу» фільм-спектакль (1999);

 «Під дахами великого міста» (2002);

«Повернення Мухтара», серіал (2005-2006);

«Дідусь моєї мрії» (2006);

«Утьосов. Пісня довжиною в життя » (2006);

«Ситуація 202» (2007);

«Божевільний листопад» (2008);

«Геній порожнього місця» (2008);

 «Хімія почуттів» (2008);

«Сільський романс» (2009);

«Пізнай мене, якщо зможеш» (2014 року);

«Краще за всіх» (2018) та ін.

 

Режисер к /ф «Ластівчине гніздо» (2011).

 

Режисер-постановник вистав:

1. «СолдАтики» В.Жеребцова. 2007 р.

2. «Джульєтта і Ромео» У.Шекспіра. 2014 р.

3. «Вид з мосту» О.Міллера. 2016 р.

4. «Ей, ти, - привіт!» Г. Мамліна. 2017 р.

5. «Загадкове нічне вбивство собаки» С.Стівенса за романом М.Хеддона. 2018 р.

6. «Добрі  люди ...» за оповіданнями А.П.Чехова. 2019 р.

СТУДЕНТ СЕРЕЖА
«Ревность» М.Арцыбашева. 1995 г. 
Н. Доля –  Елена Николаевна.
ЧАРЛЬЗ СЭРФЕС
«Школа скандала» Р.Шеридана. 1995 г.
ФРАНСУА
«Двери хлопают!..» М.Фермо. 1996 г. 
 М. Могилевская – Доминика.
ФИФИ ЛА БЕЛЛА
«Месть по-итальянски» Л.Пиранделло. 2000 г.
СЛУГА (стоит второй справа) 
«Королевские игры» Г.Горина. 1997 г. 
Сцена из спекталя.
УЧАСТНИК СПЕКТАКЛЯ
«Кто вернется – долюбит» («Любовь и война»). 2000 г.
ДЖОРДЖ ПИГДЕН
«№13 («Безумная ночь, или Женитьба Пигдена») Р.Куни. 2002 г.
О. Замятин – Ричард Уилли.
СТЭНЛИ ПОУНИ
«Слишком счастливый отец» Р.Куни. 2010 г.
СТЭНЛИ ПОУНИ (слева)
«Слишком женатый таксист» Р.Куни. 2004 г. 
А. Гетманский – Джон Смит.
АЛДЖЕРНОН МОНКРИФ
«Как важно быть серьёзным» О.Уайльда. 2006 г.
ДИРЕКТОР
«Деревья умирают стоя» А.Касоны. 2003 г.
В. Заклунная – Бабушка.
АЛДЖЕРНОН МОНКРИФ (справа)
«Как важно быть серьёзным» О.Уайльда. 2006 г. 
Д.Савченко – Джон Уординг.
УЧАСТНИК СПЕКТАКЛЯ (слева)
«Чуть мерцает призрачная сцена... 
(Юбилей. Юбилей? Юбилей!)» 2011 г.
ЛЮЦИО
«Циничная комедия» по мотивам 
пьесы В.Шекспира «Мера за меру». 2012 г. 
Сцена из спектакля.
ДИРЕКТОР (справа)
«Деревья умирают стоя» А.Касоны. 2003 г.
Сцена из спектакля.
1 | 2 

Посилання:

Немає коментарів

Коментувати.

E-mail: Пароль: Реєстрація Забули пароль?

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

Ваше ім'я:
protect